Мы так жестоки люди сего мира,
Любовь и ненависть живут в наших сердцах,
Смех над убогими и суеверный страх,
Душа-отбросами забитая квартира.
Мы так беспечны дети века злого,
Не ведом нам тщеславным Божий страх,
И засыпаем мы с проклятьем на устах,
Закрыв сердца от слова истины живого.
Для нас важны так:положенье,власть,богатство,
И нет желанья дар спасения принять,
Лишь в сквернословьи проклинаем Бога,мать,
Поработили нас:ложь,гордость и лукавство.
Что с нами бедные,потерянные люди,
Ведь жизнь пройдет как утренний туман,
Спешите сбросить с сердца сатаны обман,
Иначе вечность в его мрачном царстве будем.
Александр Борисов,
Заречный Пензенская обл.Россия
Вся моя жизнь есть непрестанная борьба,
С лукавством сердца и с телесной ленью,
С холеной гордостью,что ходит за мной тенью,
И с равнодушьем у раскрытого окна
Вся моя жизнь-печальные стихи,
Корявые,бессмысленные строчки,
И точки ..............
Прочитано 3268 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
