Чим ближче я до вічності підходжу,
Тим все частіше згадую роки
Дитинства – це коли опіку Божу
До хати нам приносили батьки—
Маленька мама з довгою косою,
Весела, наче пташка навесні,
Зривала вишні, вимиті росою,
Від ранку починаючи пісні,
Яких вона, напевно, знала сотні;
Про Бога, небо, море та зірки,
А тато їх на аркушики нотні
Записував. Часи були такі—
Друкованих пісенників не мали
Родини тих, хто вірив у Христа,
Та все одно, Творцю вони співали,
В дорозі, дома, в церкві на свята…
Дитинство десь поділося, та досі
Горять у серці, мов ясні зірки,
Та виграють, мов кришталеві роси
Святі Слова духмяні, як квітки;
Ніхто з душі їх вирвати не зможе—
Їх Бог зростив, а сіяли батьки,
Не вельми вчені люди, не заможні
Під захистом Всесильної руки.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Надю, щиро дякую за вірш! Сподобався дуже-дуже!!! Така простота і глибина... Хай Божі Слова завжди горять у твоєму серці! Комментарий автора: Дякую, Галинко.Благословінь
маго мет
2012-11-07 21:01:11
і в котрий раз я визначити мушу
що вірші ваші вміють впасти в душу
на ваші вірші важко промовчать
тому що як життя вони звучать Комментарий автора: Cлава Богу.Дякую.
Светлана
2012-12-26 18:06:29
Надіє, слава Богу за натхнення та талант дарований Вам. Вдячність Вам за працю. Мені так знайома ця картина! Ви повернули мене у щасливе дитинство. Комментарий автора: Дякую за увагу, Світлано, слава Богу.
Вих.20:12
Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі
були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій,
дає тобі!
===
Нехай будуть довгими твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі! Комментарий автора: Слава Богу.Дякую, Миколо, за добрі побажання.
Поэзия : Однажды - Людмила Солма "крест и Голгофа" - как все мы понимаем, здесь символ неимоверных страданий и скорбей... на путях истинно-праведной святости:
Одной из самых чтимых святых Русской Православной Церкви, покровительницы Петербурга-
Блаженной Ксении, которая родилась в 1732г. и жила в Санкт-Петербурге...
Ксении не было и 30 лет, когда её муж внезапно скончался, без покаяния и причастия. Потрясённая горем Ксения посвятила свою жизнь христианскому подвигу юродства (это добровольно избранный особый путь спасения, исполненный истинной мудрости, при кажущемся безумии)...
Умерла эта величайшая смиренная праведница в возрасте 70 лет, но память об этой непрестанной милитвеннице и чудотворной прозорливице не иссякает в людских душах. Она одна из самых почитаемых святых земли российской - русской православной церкви, покровительница Петербурга.
